Дошкільний навчальний заклад №2 'Сонечко' м.Моршин

Батьки – перші вихователі дитячих душ




 

 

       Батьки – перші вихователі дитячих душ

 

 

    Виховання дітей є найактуальнішим питанням усіх дітей. Одні вважають, що успіх у вихованні залежить від керівництва дитиною, її підкорення волі дорослого. Інші вбачають основу виховання у доброму відношенні до дітей. І першим і другим вдалося успішно впоратись з деякими труднощами виховання, але тільки жорстокість або тільки доброта не змогли допомогти в усіх випадках. І це відбувається тому, що батьки не враховують основних правил виховання. Які ж вони ці правила виховання?

         Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у поганому настрої. 
Виховання дітей – це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування. Щоб переконатись у цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань : де вам краще – в компанії друзів, прихильних до вас, чи в компанії певних суб'єктів, де кожен займається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам'ятають ці прості істини в щоденному спілкування з дітьми.

       Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це), а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.  Деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей ; вони лише знають, що в дітях їх дещо “не влаштовує”.       

     Правило третє. Надавайте дитині самостійність.  Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Діти хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише за допомогою дорослого, але за допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.

       Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні і хибні кроки                                  Правило п’яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх. 
Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не “ти у мене молодець”, а обов'язково “ти поступив добре, тому що ...”, і обов'язково дайте відчути свій настрій – в даному випадку – це радість успіху дитини.        

      Правило шосте. Зробити своєчасно зауваження.  Відразу дати оцінку вчинку і зробити паузу – дати усвідомити почуте. Будь-яке зауваження потрібно робити відразу після помилки.

        Правило сьоме. Оцінювати вчинок, а не особистість!  На жаль, якраз в цьому пункті закладена найпоширеніша помилка. “Ти – поганий” (оцінка особистості) звучить замість більш вдалого у цій ситуації “ти вчинив погано” (оцінка вчинку). І необхідно конкретно пояснити, чому в даному випадку дитина вчинила неправильно. Оскільки критикується помилка, а не особистість, то у дитини відпадає необхідність ставати у позу захисника, а разом з тим і непотрібний страх, побоювання бути покараним.

        Правило восьме. Після зауваження обов'язково доторкніться до дитини і тим самим дайте відчути, що співчуваєте її помилці, вірите в неї, що ви хорошої думки про неї, не дивлячись на помилки. 

       Правило дев’яте. Виховання повинно бути жорстким, але добрим. 
В цьому і полягає суть своєчасності вихователя. Не потрібно мучитися хибним вибором – який спосіб виховання кращий: жорстокість або доброта, авторитарність або лібералізм - і те і інше рівно віддалене від суті ефективного сучасного виховання дітей в сім'ї. Все добре в свій час, і потрібно вміти застосувати різні методи у відповідності з конкретною ситуацією. Тоді й виховання буде своєчасним . 

     Звичайно, можна ще багато називати правил виховання. Але головне добитися того, щоб і батько, і мати, як вихователі своїх дітей, виступали в єдності. 
В.О.Сухомлинський у книзі “Сто порад учителеві” писав: “Ми повинні турбуватися, щоб у матері і батька було єдине уявлення про те, кого вони разом із педагогами  виховують, а звідси і про єдність їх вимог, передусім – до самих себе. Добитися того, щоб батько і мати, як вихователі, виступали в єдності – це означає навчити мудрості материнської і батьківської любові, гармонії доброти і суворості, ласки і вимогливості. З великим тактом, не доторкаючись до особистого, часто болісного, ми прагнемо запобігти помилкам батьків у цій найтоншій сфері духовного життя. Там, де немає мудрості батьківської педагогіки, любов матері й батька калічить дітей.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                              РудникУ.В.                                                                                                                                                                                                                                                                .

 

 

                                                   

 

                                             

 

 

 

 



Создан 02 июн 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником